Адвокатка розповіла про механізм конфіскації майна корупціонерів на користь ЗСУ

«Практика передачі конфіскованого майна, отриманого корупційним шляхом, на користь ЗСУ в Україні тільки починається. Переважно це суми 5-100 тисяч, мільйони передавалися кілька разів».

Про це в ефірі Українського радіо розповіла Тетяна Лебедєва, адвокатка з кримінального та військового права Адвокатського об’єднання “Актум”.

Для цього потрібне клопотання прокурора на етапі досудового розслідування про скасування арешту і направлення коштів, наприклад, в дохід ЗСУ з зазначенням конкретної частини та бригади, яка потребує даних коштів. “Адже люди здають на потреби ЗСУ останні 50 гривень. А тут є реальні кошти. Прокурорам треба бути трішки сміливішими і не боятися звертатися з такими клопотаннями”, – вважає адвоката.

“Тоді, я думаю, цей процес передачі коштів, отриманих незаконним шляхом буде пришвидшений на стільки, що допоможе виграти цю війну”, – резюмує Тетяна Лебедєва, адвокатка з кримінального та військового права Адвокатського об’єднання “Актум”.

Гроші вилучені у лікаря “Одеської обласної клінічної лікарні”, який залучив 12 лікарів з різних закладів міста та посадових осіб “Одеського обласного Центру медико-соціальної експертизи” та надавав “платні послуги” для уникнення мобілізації

Як українське законодавство визначає поняття “конфіскація”?

Конфіскація – це безоплатна передача майна і коштів в дохід держави. Це безоплатне вилучення в межах кримінального провадження.

Що можна конфісковувати згідно з українським законодавством? У кого і за яких умов? Чи можна вилучити кошти, виявлені у керівників МСЕК, на користь держави, принаймні ті, що показали правоохоронці та журналісти? Чи можна ці кошти спрямувати в дохід ЗСУ?

Якщо ми беремо вимоги і норми Кримінально-процесуального кодексу, то там чітко зазначено, що примусово безоплатно вилучається в дохід держави власність даної особи. Тобто ці кошти є власністю даної особи, у якої вони були знайдені. Але ці кошти здобуті злочинним шляхом. Що може бути конфісковане? Це можуть бути золоті злитки, автомобілі, транспортні засоби, квартири, грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Чи можна ці кошти спрямувати в дохід ЗСУ? Я дослідила свою судову практику, і такі випадки є. Коли прокурор звертається до суду із відповідним клопотанням про скасування арешту, накладеного на дане майно, і тоді дані кошти передаються я в дохід держави.

Це відбувається виключно за рішенням суду?

Виключно за рішенням суду. Суд має скасувати арешт і передати майно в дохід держави. Наприклад, на потреби ЗСУ. Процедура така. Слідчий ДБР, який вилучав кошти, проти трьох днів має накласти арешт на вилучене майно. Під час вилучення цих коштів складається протокол обшуку. І до даного протоколу обшуку заносяться всі найменування купюр. Зазначається валюта, серія, номер, номінал купюри. Складається протокол обшуку. Потім у слідчого є рівно 3 доби, 72 години для того, щоб звернутися до суду з відповідним клопотанням про накладення арешту або про повернення цих коштів, якщо він вбачає, що ці кошти здобуті особою законним шляхом.

Якщо особа, наприклад, принесе виписку про депозит і покаже, що вона протягом, наприклад, 20 років збирала ці кошти і відкладала на рахунок, то у неї є три дні для того, щоб довести, що ці кошти нею реально здобуті законним шляхом. Якщо за три дні ніхто нічого не приніс, слідчий звертається до суду з відповідним клопотанням, а слідчий-суддя розглядає дане клопотання і накладає арешт на це майно.

Далі триває досудове розслідування. Коли воно буде закінчене, арешт автоматично не скасовується. Потім складається обвинувальний акт, і справа йде до суду. Якщо на етапі досудового розслідування прокурор не звернеться з таким клопотанням, про яке я сказала, про скасування арешту і направлення, наприклад, в дохід ЗСУ з зазначенням конкретної частини та бригади, яка потребує даних коштів і на що саме, тоді дані кошти переходять на наступний етап. Це – судовий розгляд. І тоді їхня доля буде вирішена виключно після вироку суду.

Як часто зараз в Україні відбуваються конфіскації на користь ЗСУ?

Зараз така практика тільки починається. Не скажу, що за три роки у кожній області таке відбувалося, і кожен прокурор звертається з таким клопотанням. Ні, такого немає. Є поодинокі випадки. Наприклад, справа 2022 року, коли 4 мільйони гривень було передано на підставі клопотання прокурора про дохід в ЗСУ. Я вчора дослідила найбільшу суму, яка була передана. Найчастіше зустрічаються суми 50-100 тисяч. А близько мільйона і вище – таких справ лише кілька.

А у вас є інформація про те, що відбувається зі справами щодо майна керівників Миколаївської, Хмельницької, Сумської МСЕК?

Зараз триває досудове розслідування, і вся ця інформація є таємницею слідства. Вона не може бути розголошена. Всі ухвали засекречені і є частиною слідства. Будь-який громадянин в єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за великим номером з 18 цифр, на сайті реєстру судових рішень знаходити якісь поодинокі ухвали. Але в більшості випадків всі дані документи будуть засекречені. Їх не можна розсекретити, і не важливо, що справа є гучною. Це таємниця слідства. Розповсюдження даної інформації заборонене законом.

Куди зазвичай спрямовуються гроші після вилучення? Чи існує якийсь спеціальний фонд, куди вони потрапляють, а потім якось розподіляються? За чиїм рішенням вони розподіляються? Розкажіть про долю вилучених коштів.

Коли ці кошти вилучаються, наприклад, 4 або 20 мільйони гривень, ми розуміємо, що це не маленька сума грошей. Їх потрібно фізично десь зберігати. Є декілька варіантів, де вони можуть зберігатися. Перший варіант: у слідчого в приміщенні ДБР має бути спеціально відведена кімната з ґратами і металевими дверима. Її приміщення має бути не менше, ніж 10 квадратних метрів. Але не всі райвідділи або слідчі кімнати обладнані такими спеціальними кімнатами.

Тому є спеціальний орган – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Вони передаються по опису саме туди. Вони там зберігаються або в натуральній формі, або передаються на депозитний рахунок держави в державні банки, і там нараховуються відсотки за відсотковими ставками, які діють в банку. І якщо особу буде, наприклад, визнано невинуватою, вона отримає свої кошти назад. Плюс отримає відсотки.

Якщо ні, то держава отримує ці кошти, плюс отримує відсотки. З приводу того, яка саме доля цих коштів після того, як прозвучав вирок суду – вилучення, тоді вони йдуть на потреби держави. На жаль, статистика така, що ніхто не може відслідкувати дуже великі суми, які йдуть в дохід держави. І куди саме вони йдуть, жоден з державних органів не надав нікому конкретної відповіді.

Які, на ваш погляд, є прогалини в українському законодавстві, пов’язані з конфіскацією майна?

Прокурорам треба не боятися звертатися з такими клопотаннями. Адже люди здають на потреби ЗСУ останні 50 гривень. А тут є реальні кошти. Наклали арешт на три дні, прокурор звернувся з клопотанням і передали на потреби ЗСУ. Треба прокурорам бути трішки сміливішими. І тоді, я думаю, цей процес передачі коштів, отриманих незаконним шляхом буде пришвидшений на стільки, що допоможе виграти цю війну.

Якою мірою може впливати на цей процес ухвалений Верховною радою України в цілому законопроєкт 1239 про угоди зі слідством?

Я з 2017 року працюю з прокурорами, коли вони укладають угоду про визнання винуватості. Що мається на увазі? Це угода, де прокурор погоджує з обвинуваченим, що той визнає вину, а прокурор йому дає менший строк. Але доля коштів, які вилучаються під час таких справ, вирішується зазвичай передчасно. Тобто до підписання угоди ці кошти вже спрямовуються в дохід держави.

Тут важливо розуміти, що ми хочемо. Якщо ми хочемо пришвидшити передачу коштів в дохід держави чи ЗСУ, це добре. Але якщо ми кажемо про реальне покарання, то люди отримують 2-3-5 років умовного терміну. Тобто жодна особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, як хабар, не відбуває реальне покарання. На що він спрямований? На те, щоб особи не відбували покарання? Я думаю, це більше створено для того, щоб пом’якшити покарання для тих, хто бере ці хабарі.

Народний депутат України Ярослав Железняк зазначає, що цей документ запроваджує нову статтю, яка дозволяє в разі співпраці зі слідством, в разі викриття співучасників та відшкодування шкоди, призначати менший термін ув’язнення, ніж вимагає Кримінальний кодекс. При цьому суд може визначити, як додаткове покарання, досить великий штраф. Наприклад, за нетяжкі злочини – від 20 до 120 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за тяжкі злочини – більші суми. Але суд може також в таких випадках конфіскувати майно фігуранта, якщо цей вид покарання буде узгоджено.

368 стаття Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) і так передбачає обов’язкове позбавлення права обіймати посаду та конфіскацію майна. Це і йде в контексті. Людині, умовно кажучи, дають два роки з іспитовим 5/2: 2 роки він на іспитовому перебуває і плюс конфіскація майна, яка відбувається і так.

Але ж ми говоримо про те, що буде м’якше покарання для тих, хто бере хабар. І він буде знати, що якщо наступного разу візьме хабар, йому дадуть 2 роки, він протягом якогось періоду буде збагачуватися, а в останній момент заберуть те, що він не встигне витратити. Але дадуть 2 роки. Моя особиста думка, що це не дуже класний закон, який буде карати або виправляти в нашій державі корупцію.

Що зараз відбувається з конфіскацією майна громадян Росії?

Процеси з приводу Росії ще тривають. Ще не все реалізовано. Ці активи поки що арештовані і конфісковані в дохід держави. Але якщо кошти ми можемо покласти на депозит і отримувати якісь відсотки, то нерухомість поки що рахується на балансі держави. Коли закінчиться війна, буде відбуватися реалізація даного майна, наприклад, буде ставитися на аукціон. А потім ці кошти будуть йти в дохід держави і покривати витрати, які будуть потрібні на відшкодування чогось.

А зараз не можна ці аукціони проводити?

В теорії можна. Але я не думаю, що це будуть замалі суми. Буде виникати питання, звідки люди в період війни беруть такі кошти. Або буде такий варіант, що виставлять об’єкт за мільйон, відбудеться перший аукціон, і якщо ніхто не купить, буде знижена ставка на 25%. Якщо ніхто не купить після другого аукціону, ще раз ставку буде знижено на 25%. І майно буде продане за безцінь. Тому нехай воно поки що стоїть. Почекаємо, поки закінчиться війна. Можливо потім з’являться іноземні інвестори і захочуть це придбати за нормальну адекватну ціну.

У нас є такий досвід чи потрібно буде його запозичувати?

У нас є досвід, є така практика. Можливо, не в такій кількості, як зараз. Але механізми, які дозволяють це зробити, в нашій державі врегульовані.