Що треба знати на випадок загрози ядерного вибуху

На третій рік повномасштабної війни, коли Білий дім дозволив Україні завдавати ударів по глибинних об’єктах РФ, російський диктатор Путін вніс зміни до ядерної доктрини країни-агресора.

Згідно з документом, підписаним Путіним, начебто "агресія" проти РФ та її союзників з боку неядерної держави за підтримки ядерної країни буде розцінюватися як спільний напад.

Що таке ядерний вибух? Це неконтрольований процес вивільнення великої кількості теплової та променевої енергії, що характеризується руйнівною хвилею та значним розсіюванням радіоактивного матеріалу, яке може забруднити повітря, воду та поверхню землі.

ЗМІ зібрали рекомендації Міністерства охорони здоров’я, Американського Червоного Хреста, Університету Джонса Гопкінса та поспілкувалися з кандидаткою біологічних наук і засновницею науково-популярного блогу ChornobylInsight Катериною Шавановою, щоб дізнатися, як можна підготуватися і що робити, аби зменшити наслідки можливого ядерного вибуху.

Що таке ядерна зброя

Ядерна зброя – це зброя масового ураження вибухової дії.

Під час її використання починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення.

Види ядерної зброї

Стратегічна ядерна зброя призначена для використання на віддалених від зони бойових дій територіях. Вона має велику вибухову потужність.

Тактичну ядерну зброю застосовують для завдання ударів по обмежених за територією об’єктах, як у зоні бойових дій, так і поза її межами. Така зброя має меншу дальність (кілька сотень кілометрів) і потужність.

Як ядерна зброя впливає на людину

Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов’язаний не лише з радіацією, а й із вибуховими та тепловими ураженнями, які виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху.

Детонації запалу на великій висоті, характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових і теплових ефектів.

А у разі застосування тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження.

Фахівці в галузі ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у випадку застосування зброї близько 70% постраждалих можуть отримати механічні поранення від вибухової дії та опіки через термічний вплив.

Близько 30% матимуть наслідки для здоров’я через радіацію.

50% людей, які будуть знаходитися за 2,5 км від місця вибуху, можуть отримати комбіновані травми: механічні, теплові та викликані радіацією.

Також постраждає 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару.

Як можна підготуватися до ядерного вибуху?

Укриття

Передусім дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття у місцях, де ви найчастіше перебуваєте – біля будинку, роботи тощо. На випадок, якщо надзвичайна ситуація станеться, коли ви будете в дорозі, визначте об’єкти, які можуть слугувати надійним закритим укриттям на маршруті, яким ви пересуваєтеся найчастіше.

Зважайте на те, що деякі типи будівель краще захищають людей, ніж інші. Зокрема, щільні матеріали, як-от цегла і цемент, краще перешкоджають проникненню радіації, ніж дерево, гіпсокартон і тонкий листовий метал, зазначають в Університеті Джонса Гопкінса.

Крім того, зони всередині будівлі, такі як туалети та сходові клітини, розташовані далі від місця осідання радіоактивних опадів, захищають краще, ніж ті, що розташовані поблизу дахів, вікон і зовнішніх стін.

Тож надійним укриттям можуть бути:

багатоповерхові цегляні або бетонні будівлі,
центральні приміщення великих офісних будівель, багатоповерхових торгових центрів,
підвали, тунелі, метро та інші підземні зони.

Поганими укриттями є:

відкриті майданчики,
автомобілі та інші транспортні засоби,
мобільні або одноповерхові дерев’яно-каркасні будинки,
торгові центри та інші одноповерхові легкі конструкції.

dqxikeidqxiuuant

Тривожна валіза на випадок надзвичайної ситуації

Також важливо мати зібраний набір базових речей, продуктів та медикаментів. Інакше кажучи – "тривожну валізку". Що покласти до неї, читайте за посиланням.

Та найважливішими у випадку ядерного вибуху є такі:

вода у пляшках,
герметично (!) запаковані продукти тривалого зберігання (наприклад, консерви),
респіратори (FFP2, FFP3),
ліхтарик та запасні батарейки,
копії та оригінали важливих документів, міцні сміттєві пакети.

Розрахуйте необхідні запаси, яких вистачить членам сім’ї щонайменше на 24 години, проте бажано мати запаси на 3 дні. Якщо у вас є домашні тварини, подбайте про воду та корм для них.

Бажано залишити рюкзаки з речами першої необхідності у місцях, які ви часто відвідуєте і де потенційно може статися надзвичайна ситуація.

За можливості – придбайте дозиметр.

Крім того, внаслідок електромагнітного імпульсу за декілька кілометрів від місця вибуху може бути пошкоджена електроніка, що призведе до зникнення мобільного зв’язку та інтернету. Єдиним джерелом інформації стане радіо, тож запасіться радіоприймачем на батарейках.

Також завчасно придбайте в аптеці калій йодид, але НЕ приймайте його "для профілактики". Нижче ми пояснюємо, коли, кому і в яких дозах слід приймати калій йодид.

Як зробити будинок чи квартиру безпечнішими

Щоб попередити проникнення радіоактивного повітря і герметизувати будинок/квартиру, заклейте скотчем усі щілини на вікнах.

МОЗ вказує, що вдома бажано мати про запас:

скотч, плівку, щільну тканину, якими можна ущільнити вікна й двері;
засоби гігієни – мило, шампунь;
пластикові герметичні пакети для брудних речей;
змінний одяг та взуття;
їжу та воду, які потрібно зберігати у герметичних контейнерах/пляшках;
лікарські засоби, особливо у разі наявності хронічних захворювань.

Заздалегідь складіть сімейний план дій на найближчі 24-72 години на випадок лиха, радять в Американському Червоному Хресті.

Що робити, якщо стався ядерний вибух?

Якщо ви отримали попередження про неминучу загрозу вибуху, негайно сховайтеся в найближчій будівлі та відійдіть від вікон. Це допоможе захиститися від вибуху, високих температур і радіації.

Якщо у момент вибуху ви перебуваєте на вулиці, сховайтеся від вибухової хвилі за будь-яким захисним укриттям.

Пам’ятайте:

не дивіться на спалах або вогняну кулю – вони можуть засліпити;
після того, як сховалися, ляжте на землю і накрийте голову, щоб уникнути опіків;
якщо не можете одразу потрапити до будівлі, прикрийте рот і ніс маскою, тканиною або рушником. Це може зменшити кількість шкідливих часток, які ви вдихаєте;
сховайтеся якомога швидше, навіть якщо ви декілька кілометрів від точки вибуху, адже радіоактивні опади можуть розноситися вітром.

Якщо ви перебуваєте в транспортному засобі, зупиніться у безпечному місці та не виходьте з авто; пригніться і не дивіться на вибух. Після ударної хвилі сховайтеся у найближчій будівлі, найкраще в підземному укритті для захисту від можливих радіоактивних опадів. У вас буде близько 10 хвилин.

Якщо є можливість, увійдіть якнайглибше у підземне укриття.

Якщо ви вдома, щільно зачиніть вікна, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря, яке надходять ззовні; закрийте камінні заслінки тощо.

Щойно ви у сховищі:

зніміть брудний одяг і складіть його в поліетиленовий пакет, окремо від незаражених предметів;
за можливості, помийте з милом і водою відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся;
якщо немає можливості помитися, протріть серветкою або змоченою чистою тканиною відкриті ділянки шкіри та волосся;
обробіть опіки та рани, якщо вони є, та перевдягніться у чистий одяг;
не торкайтеся очей, носа та рота без потреби;
прикривайте органи дихання маскою, респіратором, марлевою пов’язкою або чистою тканиною.

Якщо ви у сховищі з іншими людьми, тримайте відстань близько двох метрів з тими, хто не є членами вашої сім’ї.

Слідкуйте за новинами для отримання актуальних вказівок від місцевої влади та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо рекомендують залишати зону вибуху, уважно стежте за інформацією про маршрути, укриття і процедури виїзду.

Якщо ви залишили зону вибуху, не повертайтеся до неї, доки місцева влада не повідомить, що це безпечно.

На випадок ядерного вибуху, перебуваючи вдома: ущільніть вікна та двері, вимкніть зовнішні системи вентиляції чи обігріву, щоб зменшити ризик потрапляння радіоактивного повітря з вулиці. Якщо у вас є домашні тварини, тримайте їх поруч і не випускайте на вулицю.

Якщо можливо:

знаходитесь у кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,
зачиніть вікна та двері,
ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо),
вимкніть системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.

Коли можна покинути укриття?

Як пояснює Катерина Шаванова, рівень радіації зменшується протягом першої доби після ядерного вибуху:

"Через 24 години перебування в укритті у 10 разів зменшується радіаційне забруднення. На цей час і треба орієнтуватися".

Однак залишати безпечне місце варто лише після офіційних вказівок від влади.

Пам’ятайте: чим довше ви у сховищі, тим меншу кількість радіації ви ризикуєте отримати. Кожен має перебувати в укритті протягом першої години після вибуху, коли рівень радіації найвищий, попереджають в Університеті Гопкінса. Потім:

якщо ви у поганому укритті, а поруч є краще, зачекайте хоча б 1 годину, перш ніж перейти туди. Потенційне радіаційне опромінення зменшується на 55% протягом першої години після детонації, додають фахівці.
якщо ви в хорошому укритті, залишайтеся у ньому хоча б один день, а потім чекайте вказівок від влади щодо часу виходу. У першу добу після ядерного вибуху потенційне радіаційне опромінення зменшується на 80%.

Місцевій владі може знадобитися день або більше, щоб визначити, де є небезпечні рівні атмосферних опадів, а також якими дорогами можна проїхати. Потім влада має повідомити, коли і де безпечно залишити свої укриття. Проте будьте готові до того, що у випадку ядерного вибуху, вам доведеться перебувати у сховищі кілька днів. А доступ до телевізора, телефону та Інтернету може бути ускладнений через перебої з електроенергією або високий попит.

Коли потрібно пити калій йодид?

Єдиним препаратом, який використовується для профілактики у разі фактичного виникнення радіаційної аварії є таблетований калій йодид, але не йодні розчини, підкреслюють у МОЗ.

Пам’ятайте: не можна вживати калій йодид самовільно. Катерина Шаванова зазначає, що цей препарат захищає лише щитоподібну залозу і приймати його можна лише після відповідної вказівки від влади.

"Ядерна зброя має досить невеликий радіус ураження порівняно з аварією на АЕС. Ви неодмінно дізнаєтеся, коли його потрібно вживати. Якщо достовірної інформації немає, краще не приймати. Йодид калію захищає лише щитоподібну залозу. Це не чарівна пігулка від радіації загалом", – підкреслює кандидатка біологічних наук.

Калій йодид заповнює щитоподібну залозу стабільним йодом, що унеможливлює поглинання радіоактивного йоду з викиду. Разова доза йодиду калію захищає щитоподібну залозу протягом 24 годин.

У МОЗ пояснили, як правильно приймати йодид калію у разi потреби:

дітям до 1 місяця – 16 мг;
дітям від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
дітям від 3 до 12 років – 62,5 мг;
підліткам 13-18 років, дорослим до 40 років, вагітним та матерям, які годують груддю – 125 мг.

Дорослим після 40 років МОЗ не рекомендує вживати йодид калію, оскільки у цьому віці щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод. Проте, якщо жінка у віці 40 років вагітна або годує дитину грудьми – їй варто прийняти відповідну дозу йоду, аби захистити себе і дитину. Бо під час вагітності та лактації щитоподібна залоза жінок активніша і може поглинати більше радіоактивного йоду.

У МОЗ наголошують, що у разі неконтрольованого прийому стабільного йоду можливі:

висипання на шкірі;
запалення слинних залоз із набряком та болем, часткова втрата смаку та сухість у роті;
шлунково-кишкові розлади – нудота, діарея;
серйозні алергічні реакції – лихоманка і болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг), проблеми з диханням, говорінням або ковтанням; хрипи або задишка;
розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардія, фібриляція передсердь;
розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук;
зоб – збільшення розмірів щитоподібної залози;
втрата маси тіла;
гіперфункція щитоподібної залози
зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), небезпечний зниженням частоти пульсу, артеріального тиску.
також є ризик смерті.