Тарас Чорновіл: Я не звинувачую Кучму у вбивстві мого батька особисто

Тарас Чорновіл: Я не звинувачую Кучму у вбивстві мого батька особисто

Про це заявив політолог Тарас Чорновіл:

«Я не був членом акції «Україна без Кучми», але був дуже близьким.  Я вам скажу одну маленьку річ: тоді ми не один раз проговорювали один нюанс, і я був автором цієї ідеї. Він полягав у тому, що ми маємо дотиснути Кучму на те, щоб вийти на певний загальнонаціональний експертний круглий стіл із жорстким моніторингом ззовні, і на тому столі мають відбутися дві речі. Одна з речей: або Кучма муситиме бути звинувачений і не зможе виправдатися і має піти із президентської посади. Ми вже не говорили, чи має сісти чи не сісти, але піти з посади. Або ми не зможемо доказати його вину, ми виявимося голослівними, і ми маємо потиснути йому руку і попросити пробачення. Тоді  не змогли доказати пряму вину Кучми.

Чорновіл наголосив, що за справою Гонгадзе російський слід «аж світиться».  Це не просто свавілля міліціонерів Пукача і тому подібне. Там готували інше, вбити мали іншого відомого журналіста, спеціаліста із криміналістики. Він дізнався і втік. Убили Гонгадзе. Це добре заготовлена провокація у зв’язку із тим, що Кучма у той момент різко дрейфонув у сторону НАТО. Тож,  у Росії  гарно усе розіграли.  У мене до Кучми неймовірні претензії особисті. Я не звинувачую Кучму у вбивстві мого батька особисто, я звинувачую Кучму у тому, що він створив систему, за якої вбивство мого батька було невідворотним, але при тому всьому я не зміг довести його пряму причетність. Я не можу сказати, що він напряму винен. Це означає, що я теж у випадку, якщо я десь із ним випадково зустрінуся, а іноді зустрічаюся, маю певний моральний обов’язок потиснути просто руку. Без задоволення. Але це є певні речі, де мораль конфронтує із емоціями, але якась логіка, якийсь холодний розум має домінувати».