А судді хто? Як депутат від «Слуги народу» обкрадав державний банк

8 листопада2019 року Верховний Суд виніс остаточне рішення: золоті й срібні вироби, приміщення й акції збанкрутілого КЮЗ продали незаконно. Через це державний «Укрексімбанк» втратив 100 млн грн. Організатором торгів, де продали активи заводу, був колишній арбітражний керуючий, а нині народний депутат від партії «Слуга народу» Тарас Тарасенко.

Навесні 2015 року Господарський суд столиці розпочав процедуру банкрутства Київського ювелірного заводу. В процедуру підприємство увійшло з мільйонними боргами: загальна сумма заборгованості складала 384 млн грн, з них 113 млн грн — перед державним «Укрексімбанком» і 53 млн грн — перед українською дочкою «Сбербанку».

Ще у 2007 році власник ювелірного заводу Сергій Цюпко заклав будівлі КЮЗ, його обладнання та прикраси вартістю 136,4 млн грн, щоб отримати від «Укрексімбанку» 10,5 млн дол. кредиту. А «Сбербанк» за 30 млн грн кредиту для однієї з донецьких фірм отримав у заставу ювелірні прикраси заводу на 28 млн грн і розташований у Києві комплекс «Панорама» площею 470 кв. м. Цю нерухомість на Великій Житомирській, 20 оцінили в 40 млн грн. Розрахуватися з цими банками Цюпко мав до грудня 2013 року, однак не зробив цього.

У квітні того ж 2015-го кредитори підприємства — фірми «Еко-Лайт», «Медіамікс» і «Фаст Вотер СТ» — влаштували збори й вирішили порушити справу про банкрутство КЮЗ. Згодом суд призначив на підприємство-банкрута ліквідатором арбітражного керуючого Тараса Тарасенка.

Перший аукціон з продажу майна КЮЗ відбувся наприкінці вересня 2016 року на Міжнаціональній універсальній товарно-сировинній біржі «Епсілон». Майно банкрута виставили на продаж цілісним комплексом зі стартовою ціною 406,8 млн грн. Ця сума на той момент задовольняла всі вимоги кредиторів, однак торги не відбулися — від потенційних покупців не надійшло жодної заявки на участь. На черговому комітеті кредиторів було вирішено розділити активи заводу на чотири лоти, щоб спробувати продати майно в такий спосіб.

Ситуація не влаштувала «Сбербанк» і «Укрексімбанк», оскільки вони не давали згоду продавати майно КЮЗ, яке передали їм у заставу. До того ж компанії «ДКС-Експертиза» й «Оціночна компанії «Конкордія», до яких звернувся Тарасенко, оцінили всі активи підприємства в 236 млн грн. Це — майже вполовину менше за 406,8 млн грн, суму, за яку спочатку хотіли реалізувати майно.

Банки не повірили цій оцінці, оскільки, за їхніми словами, експерти не бачили на власні очі заставні ювелірні прикраси, які містились у першому й другому лотах, однак визначали їхню вартість, покладаючись на припущення про вироби. Тому «Укрексімбанк» і «Сбербанк» звернулися до Господарського суду Києва й попросили призначити незалежну експертизу майна.

Судді їм відмовили, а також дозволили Тарасенку продати майно КЮЗ чотирма лотами за встановленою експертами вартістю й попри те, що банки не давали згоду на продаж заставного майна. Аукціон Тарасенко запланував на 21 грудня 2016 року, знизивши стартову вартість активів заводу до 220,9 млн грн. Однак потенційні покупці проігнорували й ці торги.

Зі свого боку «Сбербанк» і «Укрексімбанк» подали апеляцію, вимагаючи заарештувати майно заводу до проведення незалежної оцінки вартості майна. Київський апеляційний господарський суд арешт не наклав, однак заборонив Тарасенку продавати активи, поки триває розгляд апеляції. Щоправда Тарасенко й «Епсілон» ігнорували цю постанову, про яку представник КЮЗу знав, і призначають на 13 січня 2017 року повторний аукціон. Як передбачає закон, біржа знижує стартову вартість двох лотів на 20%, надавши можливість під час торгів загалом знизити вартість майна вполовину.

Представники «Укрексімбанку» приїхали за адресою біржі, де мали проходити торги в день аукціону (бул. Лепсе, 6), однак «Епсілону» там не було й аукціон ніхто не проводив. До того ж 10 січня Мін’юст анулював ліцензію арбітражного керуючого Тараса Тарасенка, проте на оголошених ним 13 січня «торгах» фірма «Еталон-Консалтінг» придбала все майно, а 17 та 18 січня офіційно їх переоформила.

Цікаво, що співвласником «Еталон-Консалтінг» був Олександр Бакаєв, колишній заступник голови Наглядової ради банку «Таврика». Того збанкрутілого й ліквідованого банку, власником якого був Сергій Цюпко та з якого незаконно виводили активи за кордон. Видання Mind.ua писало, що в такий спосіб Цюпко фактично викупив закладений ним же в «Укрексімбанк» Київський ювелірний завод за заниженою ціною.

Окрім приміщень й обладнання, на аукціоні продали 800 кг ювелірних виробів, зокрема срібні блюдця, браслети, каблучки, виделки, ложки, ланцюжки, церковне начиння. Також продали й дорогоцінні матеріали: зокрема нефрит, перлини, цирконій, фіаніт, корунд, цитрин.

За тиждень після аукціону, 20 січня 2017 року, за клопотанням слідчого СБУ активи заводу заарештував Шевченківський районний суд Києва. Тоді вітчизняні ЗМІ з посиланням на інформацією слідчого повідомляли, що оцінювачі зменшили вартість сировини для виробництва ювелірних виробів на балансі КЮЗ в 2,5 рази, вартість заставних прикрас — у 5,5 раз, а нерухомість заводу «подешевшала» в 2-3 рази.

«Так, (Тарас Тарасенко — ред.), діючи умисно всупереч прямій забороні по відчуженню майна ПАТ «КЮЗ», що накладена Київським апеляційним господарським судом, та не маючи повноважень щодо вчинення будь-яких дій у справі про банкрутство ПАТ «КЮЗ», вчинив шахрайські дії, направлені на незаконний продаж за заниженою вартістю заставного майна банкрута в інтересах третіх осіб <…>. В ході відчуження майна товариства, яке перебуває у заставі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» («Укрексімбанк» — ред.), 100 % акцій якого належать державі в особі Кабінету Міністрів України, останньому завдані збитки в розмірі понад 100 млн грн, що є особливо великим розміром», — сказано в ухвалі Шевченківського райсуду.

«Сбербанк» звертається до Господарського суду Києва й просить визнати аукціон недійсним і скасувати його результати, однак судді відмовляють. «Сбербанк» подає апеляцію та знову програє. Після цього обидва банки йдуть до Верховного Суду. Касаційний господарський суд у складі ВС скасовує рішення попередніх інстанцій у частині, яка відмовила банкам у задоволенні їхніх вимог щодо аукціону й направляють справу до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, щоб там урахували зауваження суддів касації.

Уже у своїй ухвалі від 13 березня 2019 року Господарський суд міста Києва зазначив, що вимоги «Сбербанку» обґрунтовані, визнав недійсним і скасував результати аукціону, що відбувся 13 січня 2017 року.

«Еталон-Консалтінг», «Фаст Вотер СТ» і новий ліквідатор КЮЗу подають апеляцію до Північного апеляційного господарського суду, який стає на сторону банку.

Незадоволені й цим рішенням «Еталон-Консалтінг» й ліквідатор заводу Тарас Тарасенко звертаються до Верховного Суду, однак Касаційний господарський суд у складі ВС у своїй ухвалі від 8 листопада цього року залишив рішення попередніх інстанцій без змін.

Це означає, що суди трьох інстанцій підтвердили, що «Сбербанк» і «Укрексімбанк» дійсно не давали згоду на продаж заставного майна та що представники КЮЗ знали про заборону суду від 10 січня 2017 року на відчуження майна заводу, поки триває розгляд апеляції банків, однак все одно влаштували аукціон, через який державний «Укрексімбанк» втратив 100 млн грн. Ці торги тепер остаточно визнали недійсними, а їхні результати скасували.

Наразі, зараз Тарас Тарасенко вже став народним депутатом від партії «Слуга народу». Він активно приймає участь у напрацюванні змін до чинного законодавства, яке визначає правила роботи в царині неплатоспроможності та постійно говорить про необхідність підвищувати етичність роботи арбітражних керуючих України. Що він має на увазі? Спричинення збитків державному банку на суму понад 100 млн грн – це етична поведінка?

Автор: Костянтин Романов