Коаліція зради: Портников пояснив, хто тепер правитиме Україною

Коаліція Зеленський – Коломойський – Медведчук тепер упевнено править Україною за мовчазної підтримки Ахметова. Коаліція зради. Коаліція Путіна, пише Віталій Портников для "Еспресо"

Ще до початку каденції Володимира Зеленського я припускав, що Кремль готує для нашої країни "молдавський варіант", коли спочатку – під приводом боротьби з олігархатом і корупцією – створюється коаліція прозахідних і проросійських сил, а потім прозахідні сили з неї виганяють, і Путінові прихильники починають правити самостійно. Тільки за підтримки тих самих безпринципних корупціонерів, із якими вони недавно боролися.

Для здійснення в Україні "молдавського варіанту" не знадобилася навіть підтримка Заходу, яку Кремль забезпечив собі в Кишиневі. У Києві без Заходу обійшлися, навпаки – посли "Групи семи" намагаються зупинити сповзання України до російської сфери впливу, але поки що без особливих успіхів.

Спочатку за допомогою нехитрої популістської технології в коло виборців Зеленського та його депутатів у парламенті заманили не тільки відвертих прихильників капітуляції та зближення з Москвою, не тільки байдужих і неосвічених обивателів, а й частину недалеких українських патріотів. А потім створили коаліцію з ОПЗЖ та її сателітами у Верховній Раді.

Тому що голосування за відставку генерального прокурора, підтримане Зеленським із Полтави – це і є та сама коаліція. Коаліція Зеленський – Коломойський – Медведчук, яка тепер упевнено править Україною за мовчазної підтримки Ахметова. Коаліція зради. Коаліція Путіна. І не потрібно вдавати, буцімто 2019 року виборці Зеленського не за неї голосували.

За неї. Просто хтось робив це зі щирим переконанням, що тут повинна бути Росія, а хтось – із дурного розуму й через недалекоглядність. "Корисних ідіотів" Кремля ніхто ще не скасовував. Як правило, саме такі "корисні ідіоти" й руйнують власні держави. І це зовсім не Зеленський – "ваш вирок". Те, що таких "корисних ідіотів" набралося і на 73%, і на монобільшість, і на можливість створення союзу із проросійськими силами – це "ваш вирок".

І річ, звичайно ж, зовсім не у фігурі генерального прокурора, до якого багато питань. Як і в Молдові річ була зовсім не у фігурі одіозного олігарха Плахотнюка, до якого питань іще більше. Річ у тому, що в день смерті радянського імператора Йосипа Сталіна вони провели огляд своїх сил у парламенті й переконалися: їх більше. Їм вистачає голосів, навіть якщо проукраїнська частина в партії президента схаменеться та зрозуміє, що ж вона накоїла у своїй дурості, у своєму хуторянському пристосовництві.

Тепер вони почнуть правити. І заява нового прем’єра про можливість подачі води в окупований Крим – це зовсім не випадковість, не обмовка, це не дилетантизм. Це те, чого вони хочуть насправді. Просто поки що бояться.

Бояться опору. Але коли вони побачать, що опору немає – почнуть діяти. І не кажіть, що такий парламент не зможе обрати Медведчука головою, а Бойка – прем’єром. Зможе, якщо Зеленський накаже. А потім Зеленський терміново поїде на гастролі, і президентом стане Медведчук. Без будь-яких виборів, навіщо нам вибори, якщо народ хоче миру та пенсій? Медведчук забезпечить нам мир, пенсії та Росію.

Це і є російський план, який може влаштовувати українських олігархів. Зеленський, який просто розчищає дорогу для Медведчука. Тому що Україна Росію не переможе, а гроші заробляти треба. А як їх заробляти, якщо немає стабільності, і клятий Захід висить над головою? А так – ні Заходу, ні російської загрози, ні божевільних патріотів, які псують життя своєю мовою та бажанням чинити опір. Не потрібно чинити опір. Потрібно розслабитися й заробляти на великому невільничому ринкові, на який остаточно перетворять Україну.

Це, власне, і є те, за що українці проголосували 2019 року. Їжте, не обляпайтесь.