Зухвала політика подвійних стандартів аж ніяк не личить Україні

Зухвала політика подвійних стандартів аж ніяк не личить Україні

Уряд Швейцарської конфедерації вирішив запровадити санкції проти самопроголошеного "президента Білорусі" Олександра Лукашенка та його найближчих соратників, серед яких – диктаторів син

Це вже другий набір недавніх санкцій, які Берн запроваджує проти представників режиму. Перші санкції ввели ще в жовтні 2020 року, відразу ж після початку протестів у Білорусі та їхнього силового придушення. Отже, Швейцарія діє в тому ж напрямку, що і Європейський Союз.

Однак я не випадково згадую про рішення саме Швейцарії. Це нейтральна країна, уряд якої вкрай неохоче й обережно приєднується до будь-яких режимів санкцій. Берн намагається бути посередником, а не суддею.

Однак у випадку з Лукашенком просто неможливо зберігати нейтралітет – настільки огидно й нахабно чинить диктатор із власним народим. І Швейцарія просто діє так, як на її місці діяла би будь-яка цивілізована країна.

Будь-яка? Та ні, не будь-яка. А що ж Україна? А нічого. Україна дійсно обіцяла Європейському Союзові приєднатися до санкцій протии білоруських чиновників – і про це навіть оголосив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Однак на практиці цього не сталося.

Рішення про запровадження санкцій приймають на засіданні РНБО, а підписує його – президент. Секретар РНБО Олексій Данілов неодноразово говорив про події в Білорусі як про виклик для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово засуджував насильство в сусідній країні.

Однак це – лише слова. Ніяких конкретних заходів у Києві не вживають – ні стосовно самого Лукашенка, ні стосовно його оточення. І залишається тільки гадати, у чому ж причина цього зволікання, а, може, і відмови від власних обіцянок – в особистій симпатії, яку Зеленський може відчувати до Лукашенка, або в корупційних зв’язках українських і білоруських чиновників та олігархів.

У кожному разі така зухвала поведінка аж ніяк не личить Україні. Адже наша країна постійно наполягає на продовженні європейських санкцій проти Росії – і, до речі, 16 грудня ці санкції продовжені на чергові шість місяців. Але з боку самої України аналогічної солідарності з ЄС – коли мова йде про тиск на Лукашенка – як бачимо, немає.