Кримінальний шлейф голови НБУ Кирила Шевченка

Кримінальний шлейф голови НБУ Кирила Шевченка

Сьогодні всі намагаються замовчувати про «послужний список» голови НБУ Кирила Шевченка, який обіймає цю посаду з 16.07.2020 року.

До цього, протягом 2015-2020 років, він був головою правління АБ «Укргазбанк».

Фінансові справи у нього йшли дуже добре, і він зміг поселитися в Києві, по  вулиці Богдана Хмельницького, 9, де вартість квартири досягає 500 тисяч доларів.

Саме в цей період часу (2015-2020 роки) правоохоронні органи порушували кримінальні провадження щодо Шевченка стосовно розкрадання бюджетних коштів.

Їх перелік величезний (№ 42020101070000149 від 27.05.2020, № 42019101070000266 від 17.10.2019, № 22019000000000275 від 29.08.2019, № 22018000000000024 від 18.01.2018, № 4201711000000658 від 18.12.2017, № 42017100000000546 від 10.05.2017, № 22016000000000121 від 31.03.2016, № 42015100000001087 від 24.09.2015, № 12015100000001087 від 30.11.2015, № 42018000000000316 від 14.02.2018).

Так Шевченко, в лютому 2016 року, перебуваючи на посаді голови правління «Укргазбанку», завдав шкоди державі при здійсненні «контрольованого» продажу простроченого боргу агрохолдингу «Креатив» на суму 95,7 млн. доларів США за заниженою вартістю на користь агропромислової компанії «Кернел», якою володіє Андрій Веревський. Даною процедурою продажу особисто керував Арсеній Яценюк.  

В результаті угоди компанія «Кернел» фактично за безцінь отримала у власність маслоекстракційний комплекс у Кіровоградській області з інфраструктурою, ринкова вартість якого на той час становила близько 150 млн. гривень. Однак, Голова Правління АБ «Укргазбанк» Кирило Шевченко, який мав діяти в інтересах державного банку, так і не стягнув заставне майно на користь банку, та прийняв рішення про продаж прав вимоги за кредитними договорами агрохолдингу «Креатив», що завдало шкоди державі на загальну суму понад 80 млн. доларів США.

Ще раніше, у лютому 2015 року, Кирило Шевченко особисто лобіював перед Арсенієм Яценюком питання приєднання до АБ «Укргазбанк» активів і зобов’язань ПАТ АКБ «Київ», для чого з державного бюджету було виділено 633 млн. гривень (у разі ліквідації ФГВФО з бюджету було б виділено не більше 200 млн. гривень). Після чого, частина державних коштів була привласнена шляхом надання кредитів структурам, підконтрольним Шевченку і його бізнес-партнерам.

Також цікавим моментом було укладення договорів про поступку прав вимоги за кредитними договорами ПАТ АКБ «Київ» за заниженою вартістю на користь ТОВ «ФК «Кредит Гарант» (39500887), при цьому зазначена компанія була боржником неплатоспроможного АКБ «Київ».