Експосадовця Галицької митниці виправдали у справі про корупцію

Експосадовця Галицької митниці виправдали у справі про корупцію

На Львівщині експосадовицю Галицької митниці Ірину Єрмоленко виправдали від звинувачень у зловживанні впливом. 

Про це редакція 368.media дізналася з вироку Дрогобицького міськрайонного суду за ч. 2 ст. 369-2 КК.

Жінку обвинувачували у тому, що вона одержала 400 доларів за вплив на прийняття рішення службовою особою Центру проведення іспиту на рівень володіння державною мовою (Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка), а саме – за сприяння в успішному складанні заявником іспиту на рівень володіння державною мовою. Гроші передавались в авто Єрмоленко Audi Q7 поблизу педуніверситету.

Обвинувачена Ірина Єрмоленко надала суду свідчення, що особисто складала подібний іспит двічі будучи чи претендуючи на посаду начальника відділу кадрового забезпечення Львівської митниці. По категорії Б і по категорії С, в залежності від бажаного зайняття посади по рангу. Власне другий раз не здала.

Заявник просила її розказати як проходить іспит та допомогти зареєструватися. Далі минуло 1-2 місяці і всі реєстри були закриті. В травні свідок знову подзвонила до обвинуваченої. А вона, як безробітна вважала, що мала право взяти гроші за свої послуги. Крім того, процедура екзамену дещо складна і, в рахунок іншого, навіть пропонувала її підвезти. В коридорі біля аудиторії підтримувала інструктора, настроювала людей на позитив чисто по-людськи, бо кожен переживав. Потому, після екзамену, свідок сама сказала сідати в машину, а після цього і сама зазначила, що винна кошти. Більше того, колега цілком могла самостійно проходити усю цю процедуру.

Покази заявника

Свідок пояснила суду, що орієнтовно в листопаді-грудні 2021 року вона обмовилась про те, що бажає йти працювати на державну службу. Куди саме і на яку посаду ще тоді не знала. Знайома дізналася про процедуру. Чому не дізналася про це з відкритих джерел в інтернеті, пояснила, що на її думку і переконання, описана офіційно процедура та реальна обстановка могли відрізнятися. Далі 1-2 місяці про тест нічого не з’ясовувала.

У січні їй надали телефон Єрмоленко. Вже приблизно у лютому свідок подзвонила до обвинуваченої і спитала, що та може розказати їй з приводу процедури здачі іспиту на знання української мови. У відповідь почула, що потрібно згенерувати особистий ключ для реєстрації та відіслати їй і припинила бесіду. Свідок так і зробила.

У цьому ж місяці свідок знову зателефонувала до обвинуваченої та повторно зажадала інформацію про те, як реально проходить іспит. У відповідь почула, що потрібно зареєструватись, а для «успішної здачі» слід «дати книжечку на 400 сторінок». Уточнивши що це означає, почула, що необхідно заплатити 400 доларів.

Після цього, вирішила звернутись у департамент стратегічних розслідувань Нацполіції, де слідчій пояснила як усе відбувалось і дала їй свої переписки та дзвінки. Це ще до війни було. А потім уже не думала про роботу…

У березні 2022 року, свідок знову зв’язалась з обвинуваченою та запитала, що відбувається з тестами, а взагалі «хотіла дізнатись чи остання що-небудь зробила для неї». У відповідь почула, що тести закриті на період війни, і для себе зробила висновок, що обвинувачена нічого для неї не робила.

Далі, в кінці квітня — на початку травня свідок знову зв’язалась з обвинуваченою, яка повідомила її, що реєстрація відкрита і дала реквізити, на які сказала скинути завдаток у розмірі 100 доларів. Тоді свідок попрямувала до слідчого, перерахувала згадану суму коштів, чек про операцію віддала працівнику правоохоронного органу. Ці дії свідок вчиняла для того, «щоб поліцейські не звинуватили її в брехні».

У травні мав відбутись екзамен-тестування. Все знімали на камеру. Один із організаторів голосно сказав не торкатись мишки і вона сприйняла, що це звернення стосувалося її. Далі вона побачила на моніторі, що курсор мишки сам рухається і зрозуміла, що хтось використовує віддалений доступ. Тому сиділа і нічого не робила. На другій частині тесту свідок зачитала монолог із картки, яку собі підготувала і вийшла з аудиторії.  На вулиці Єрмоленко покликала її з машини. Свідок підійшла і сама запитала: «Ще 300 доларів?» і та ствердно відповіла. Тоді свідок сіла в машину, передала їй ці кошти і вийшла. Далі жінку затримала поліція і вона більше з нею не контактувала.

На запитання учасників розгляду справи свідок відповідала: працювала в готелі «Швейцарський»; раніше мала судимість за крадіжку.

Позиція суду

Аналізуючи покази свідка суд звертає увагу на те, що такі є непослідовними, нелогічними та абсурдними за своїм змістом. Оскільки низка непослідовних і нелогічних тверджень складають визначення абсурду.

Неможливо, з одного боку: вирішувати завдання для цілі, яку не знаєш; зволікати місяцями із часом її виконання до чисто випадкової зустрічі; залучати до цього зовсім незнайомих людей і сліпо довіряти їм; запитувати в них одне і, не отримавши на це відповіді, виконувати натомість щось інше, без уточнень доцільності цього; почувши про необхідність необґрунтованої оплати за те, чого не просила, не відмовитись від подальших стосунків, а навпаки періодично поновлювати їх; прагнути отримати сертифікат і не знати для якої посади чи роботи; прагнути отримати сертифікат і не перевіряти чи такий видано на сайті; отримавши письмові інструкції поліції не проявляти ініціативи, робити навпаки, безневинно трактуючи свої дії, тощо.

А з іншого боку, свідок ОСОБА_7 має навики, які за інтелектуальним рівнем є вищими за такий рівень пересічної людини: вміє згенерувати електронний ключ; гуглити до якого саме підрозділу правоохоронних органів слід звертатись; власне розуміти потребу в таких діях; жертовно пропонувати свої власні кошти для тривалого розпорядження поліції; вперше впевнено поводитись при проведенні НСРД за її участю і т.п.

Наведені відверті протиріччя в діях та показаннях свідка яскраво підкреслюють їхній алогізм та ірраціоналізм. Описані такими свідченнями дії цього свідка, мали надумані причини в своїй основі, й по суті своїй є провокативними, що поза розумним сумнівом вже логічно пояснюються такого роду спонуканнями чи виконанням таких чужих вказівок. А тому, покази цього свідка, як процесуальне джерело та вид доказів, суд визнає неналежними й недостовірними.

В судовому засіданні переглянуто усі відеофайли з відеозаписами до протоколів НСРД, що надані стороною обвинувачення. Зокрема, судом акцентується, що на відео, при виході з приміщення університету обвинувачена каже, що може підвезти Бояківську; вона відмовляється, видумуючи причину, тоді обвинувачена каже, що відпускає її. Бояківська натомість пропонує їм усамітнитися в машині, де з власної ініціативи передає кошти. Такі її дії визнаються судом провокацією до одержання неправомірної вигоди.

Крім того, не вказано на кого було здійснено вплив. Суд вирішив визнати Єрмоленко невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.