Суддю з Криму Ірину Радькову звільнили з посади у зв’язку з набранням законної сили обвинувального вироку в її справі. Це зрозуміло, логічно і очікувано. Хоча – задавнено.
А ще трьох суддів, з окупованих територій Донбасу, було звільнено… за власним бажанням. За власним бажанням, Карл! Через півтора року війни! Вони ж мабуть досі й зарплату з держбюджету «хунти» отримували?

У Порошенка є безумовний плюс: здатність переможно, і успішно для України, розрулювати зовнішньо-політичний клубок проблем. За такого президента не соромно, адже півтора року по лезу бритви ходить – хто б ще з українських політиків зміг так тонко грати (та вигравати!) у маніакального карлика?
Але його беззаперечний мінус – абсолютна нездатність жорстко і швидко вирішувати внутрішні питання: кадрові, політичні, економічні, суспільні. Таке враження, що президентська команда зовсім не займається внутрішньою політикою. Крім кількох молодих прокурорів у Києві, та Саакашвілі в Одесі, – здається з владної тусовки реформи більше нікому не потрібні. Та й у них «піару» більше ніж реальних справ та здобутків.
Гальмує все! Розумні законодавчі ініціативи, заплановані та розпочаті реформи, суспільство не отримує вчасних меседжів від президента – між владою та народом прірва зростає і скоро досягне рівня «овоча-януковича». Списки від БПП на місцевих виборах – це сутінки, жах і сором…
Успішна дипломатичність Петра Порошенка на міжнародній арені додає плюсиків у його карму. Але ця ж сама дипломатичність у спілкуванні з місцевими «елітами» зводить нанівець усі дрібні здобутки нової влади, і персональний позитив президента.
Петре Олексійовичу, якщо раптом ваша прес-служба вчинить щось не за програмою і не за протоколом, і донесе до ваших очей цю публікацію – прислухайтесь до моєї поради, згадайте стару мудру приказку «бий своїх, щоб чужі боялись». Зараз, як ніколи, цю приказку треба реалізувати на ділі. Ви ж вмієте і гайки закручувати, і щось десь комусь затискати.
http://knk.media/

