У Міноборони розвіяли п’ять міфів про застосунок «Резерв+»

Міф 1. "Резерв+" не має правового статусу, він не згадується у законодавстві.

Як пояснила заступниця міністра оборони, функціонування мобільного застосунка регулюється постановою КМУ від 10 травня 2024 року та наказом міністра оборони про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов’язаного.

Міф 2. "Резерв+" некоректно працює, тому що відображає неправильні дані.

Чорногоренко зазначила, що програма підтягує дані з реєстру "Оберіг", в якому можуть бути помилки внаслідок людського чинника. Міноборони планує додати можливість повідомити про проблему прямо у застосунку.

Завдяки застосунку було виявлено проблему, що у "безпідставному" розшуку було 710 тисяч громадян. Громадяни отримали email та push-повідомлення про те, що в програмі відображається оновлений статус.

Міф 3. Скрини з витоком даних військовозобов’язаних вже у Мережі.

У Міноборони спростовують інформацію про злив даних військовозобов’язаних і назвали це ворожою ІПСО. Зазначається, що у реєстрі не збирається інформація про військові частини та актуальне звання військових. Це реєстр військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Доступ до нього неможливо отримати через Інтернет, лише через захищені канали.

Міф 4. Застосунок створено за бюджетні кошти.

Чорногоренко нагадала, що створення "Резерв+" не фінансувалося із бюджетних коштів. Міноборони отримало програмне забезпечення за договором благодійної пожертви від неприбуткової організації.

Міф 5. Громадяни не зможуть довести, що оновили дані у "Резерві+".

Після оновлення інформація одразу потрапляє до реєстру "Оберіг".

З 18 червня у застосунку з’явиться електронний військово-обліковий документ, дію якого можна буде перевіряти через QR-код. Для цього ТЦК чи поліції не потрібні зчитувачі, перевірити дійсність коду можна буде прямо через сканер QR-коду у застосунку.