У битвах за Україну загинув обдарований хірург Артур Шабалін

У битвах за Україну загинув обдарований хірург Артур Шабалін

На Полтавщині попрощалися з талановитим хірургом Артуром Шабаліним, який на фронті рятував поранених українських захисників.

Народжений в окупованому з 2014 року Докучаєвську на Донеччині, він переїхав на Полтавщину після початку російсько-української війни, у 2023 році став частиною української армії за мобілізацією.

Артур Шабалін помер 31 грудня на передовій, 4 січня його проводили в останню путь у селищі Оржиця, де він прожив останні кілька років. Трагічну новину повідомили в Оржицькій селищній раді.

Там розказали, що Артур Шабалін народився 23 червня 1986 року в Докучаєвську на Донеччині. Після закінчення школи вступив до Донецького національного медичного університету і в 2009 році отримав диплом за напрямом "Лікувальна справа". Під час навчання працював санітаром та медбратом у відділеннях донецьких лікарень.

З 2009 по 2011 рік Артур Шабалін проходив інтернатуру в Донецькій обласній клінічній лікарні, здобув сертифікат лікаря-спеціаліста за фахом "Хірургія". Після випуску почав працювати в закладах охорони здоров’я Донеччини.

Коли Росія окупувала його рідний Докучаєвськ, молодий лікар виїхав на підконтрольну Україні територію. Оселився на Полтавщині, спочатку працював у лікарні Миргорода, а потім у Лохвицькій районній лікарні. До Оржиці Шабалін переїхав у 2021 році, ставши завідувачем хірургічного відділення місцевої лікарні.

З початком повномасштабної війни лікар робив те, що вмів найкраще, – рятував життя. В Оржицькій селищній раді розповіли, що він допомагав військовим та цивільним на Донеччині, зокрема, у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова.

У липні 2023 року Артур Шабалін був мобілізований до Збройних сил України. Служив санітарним інструктором медичних пунктів військових частин. В різний час рятував поранених бійців на Запоріжжі, Донеччині, на Куп’янському і Покровському напрямках.

А в останній день 2024 року його серце не витримало.

"Знаходячись в розташуванні підрозділу, 31 грудня 2024 року Шабалін Артур Ярославович помер від судинно-серцевої недостатності. Жителі Оржицької громади, які довіряли своє життя і здоров’я лікарю Шабаліну Артуру, запам’ятають його як високопрофесійного спеціаліста, який володів енциклопедичними знаннями у медицині та успішно застосовував їх у щоденній роботі, постійно вдосконалювався, вивчаючи спеціальну літературу. Відвертий, емоційно відкритий, він умів вчасно ухвалювати рішучі і зважені рішення та втілював їх своїми вправними руками. Це вселяло людям надію на порятунок, зцілення й повне одужання", – зазначили в Оржицькій селищній раді.

У селищній раді підкреслили, що свій талант у медицині та людяність, яку виявляв до своїх пацієнтів у тилу, Артур Шабалін зберіг і на фронті, де рятував побратимів під обстрілами та допомагав цивільним.

"Від імені всієї громади висловлюємо безмежну вдячність Герою за самопожертву заради світлого майбутнього рідної України та щирі співчуття батькам, сестрі Дар’ї, дружині Людмилі, сину Михайлу, дочці Євгенії, друзям, побратимам, колегам Артура Ярославовича. Вічна шана, честь і слава Герою!" – зазначено в повідомленні.

Кортеж з тілом захисника в Оржиці зустріли 3 січня. Наступного дня, в суботу, його провели в останню путь.

"Після відспівування у церкві траурний кортеж пройшов вулицями селища Оржиця. Люди ставали на коліна, віддаючи шану своєму Герою. Біля місцевої лікарні, де він працював завідувачем та лікарем-хірургом хірургічного відділення з гінекологічними ліжками, автомобіль швидкої допомоги зустрів кортеж пронизливим звуковим сигналом. Колеги проводжали його на колінах, з глибоким болем у серці", – розповіли про похорони в Лохвицькій територіальній громаді, до якої входить Оржиця.

Артура Шабаліна поховали з військовими почестями.

У громаді талановитого хірурга пам’ятатимуть як лікаря від Бога.

"Він був справжнім, чесним, надійним, емоційним. Артур Ярославович лікував людей, а коли прийшла страшна біда – пішов лікувати нашу країну від кривавої русні. Пам’ятатимемо його як людину, яка завжди буде в наших серцях", – зазначила секретарка Лохвицької громади Тетяна Даценко.