У Норвегії почались вибори до парламенту

У Норвегії почались вибори до парламенту

У неділю в Норвегії розпочались вибори до парламенту, що триватимуть два дні. У центрі боротьби – блок лівих партій на чолі з чинною Лейбористською партією та прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре і правий табір, де головні ролі відіграють Консервативна партія та популістська Партія прогресу. Голосування закінчиться у понеділок ввечері, після чого стане зрозуміло, хто з трьох ключових лідерів претендуватиме на посаду прем’єра.

За даними агентства Reuters, до парламенту мають шанс потрапити щонайменше дев’ять політичних сил. Проте реально змагатися за владу будуть лише три партії:

• Лейбористська партія,
• Консервативна партія,
• Партія прогресу.

У центрі кампанії – зростання вартості життя, податки, робота соціальних служб та питання енергетики. Експерти наголошують, що результат виборів може вплинути не лише на внутрішню політику, а й на стабільність європейського енергопостачання, а також на управління норвезьким суверенним фондом, який оцінюється у понад 2 трлн доларів.

Аналітики зазначають, що геополітика стала для виборців одним з ключових факторів. Це може зіграти на користь Стьоре, який позиціює себе як "надійна рука". За середнім показником опитувань, Лейбористи разом із чотирма меншими партіями можуть отримати 88 місць, що лише на три більше за мінімум, необхідний для формування більшості. Для порівняння: у 2021 році цей блок мав 100 місць.

Сценарії коаліцій

Ще у 2021 році уряд Стьоре спирався на підтримку аграріїв та соціалістів. Але тепер, за прогнозами, йому, можливо, доведеться домовлятися ще й з комуністами та "зеленими". Політолог Йонас Стейн з університету Тромсе вважає, що "найімовірніший сценарій – це збереження Стьоре при владі, але в умовах так званої "tutti frutti" коаліції, де партнери тягтимуть у різні боки".

Вимоги нових союзників можуть включати обмеження на видобуток нафти й газу, підвищення податків для багатих, а також активніше використання коштів найбільшого у світі державного фонду.

Конкуренція правих

На правому фланзі колишня прем’єрка Ерна Солберг просуває програму реформування державного сектору та скасування "податку на багатство", який, на її думку, шкодить підприємцям. Водночас дедалі більше виборців симпатизують більш радикальним позиціям Партії прогресу на чолі з Сільвією Лістгауг, яка робить ставку на антиімміграційну риторику та наразі має близько 21% підтримки. Це навіть більше, ніж у Консервативної партії (14%).

Але проблема для правих в тому, що Солберг і Лістгауг не домовилися, хто стане прем’єром у випадку перемоги. Це залишає частину виборців у нерішучості.

Виборчі настрої

Згідно з останніми даними порталу pollofpolls.no, Лейбористська партія отримує близько 27% голосів і зберігає позицію найбільшої політичної сили країни.

Деякі виборці підкреслюють, що стабільність для них важливіша за радикальні зміни. "Стьоре – це величезний ресурс для країни", – сказала Reuters 50-річна вчителька Крістін Теллефсен з Осло, наголошуючи на важливості рівності та інтеграції.