"Тіньовий ринок вейпів": заборони не зупинили продаж електронних сигарет у Києві та регіонах

Влада у вересні закрила останню «лазівку» для тіньового бізнесу, що торгує вейпами і рідинами до них. Проте… нічого так і не змінилося.

Про це пише видання “Главком“.

На вулицях, у переходах і навіть у столичному метро різко збільшилася кількість яток з яскравими вітринами та товаром, популярним здебільшого серед молоді. Покупцям, схильним палити, повсюди пропонується «модна» альтернатива – електронна сигарета із екзотичними заправками до неї.

Донедавна замінник традиційної цигарки – вейп – легко уникав законодавчого регулювання, яке стосується всіх підакцизних товарів. Найпоширенішим способом вважався так званий «самозаміс»: покупець платить за рідкі добавки (гліцерин, ароматизатор, підсилювач смаку), а нікотин отримує у подарунок. Далі власноруч усе змішує і заливає у вейп для куріння.

Точка продажу вейпів у київському метро. Станція «Арсенальна»

фото: glavcom.ua

З початку вересня 2025-го держава прикрила цю лазівку: тепер заборонено безоплатне розповсюдження рідин чи нікотину, як окремо, так і у наборах. Проте окремі спритники продовжують нахабно пускати в очі «ароматичний дим».

«Виробники та продавці відповідної нелегальної продукції не сплачують акцизний податок та/або обходять законодавчу заборону на характерний смак і аромат (будь-який запах або смак, відмінний від запаху або смаку тютюну)», – наголосила у коментарі генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.

Вона повідомила, що Асоціація зверталася до Бюро економічної безпеки (БЕБ) і Мінфіну, а також неодноразово передавала правоохоронцям і податківцям інформацію про місця роздрібної торгівлі відповідними рідинами, що містять візуальні ознаки нелегальної продукції. Реакцією силовиків стала ліквідація масштабного виробництва нелегальних рідин на 1,2 млрд грн влітку цього року.

Восени «бебівці» не збавляли обертів. Зокрема, упіймали на нелегальній торгівлі електронними сигаретами: місцевого депутата на Закарпатті (організував нелегальний бізнес у себе на подвір’ї в торговельному павільйоні, товар збував через телеграм-канали); двох мешканців Кривого Рогу (налагодили підпільне виробництво рідин для вейпів); львів’янина, який контрабандою планував ввезти в Україну рідини для електронних сигарет на суму 12 млн грн.

Співробітники БЕБ накрили також, щонайменше, три великі мережі незаконного продажу електронних сигарет у Львові, Києві та Київській області.

Зокрема відбулися масштабні обшуки столичних магазинів, які працюють під брендом Uvape.

Згідно із законом, оптова і роздрібна торгівля на території України тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання відповідних ліцензій.

Крім цього, з початку вересня 2025 року заборонено безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу).

Також у Верховній Раді наприкінці липня зареєстровано законопроєкт №13548, який має на меті запровадити повну заборону виробництва, торгівлі, імпорту та експорту електронних сигарет, заправних контейнерів і відповідних рідин. Проєкт закону перебуває на стадії ознайомлення.

У Податковому кодексі України чітко визначені поняття:

рідини, що використовуються в електронних сигаретах – це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях;

електронна сигарета – це виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Клонування фірм і політичний слід

Мережа Uvape потрапила під приціл правоохоронців у рамках кримінального провадження за фактами незаконного виготовлення, зберігання, збуту підакцизних товарів і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. За версією Бюро економічної безпеки, нелегальна продукція (нікотиновмісні суміші та рідини, що використовуються в електронних сигаретах) реалізовується через точки роздрібної торгівлі на території України та і на вебресурсі Uvape.

БЕБ вважає, що через мережу Uvape незаконно продається підакцизний товар

витяг із судового реєстру

Улітку цього року БЕБ здійснило негласні слідчі дії у магазинах Uvape у Києві на вулицях Б. Гмирі, 5а, Хрещатик, 21, Привокзальна, 3, вул. Павла Тичини, 9, вул. Центральна, 12А. Наприклад, у складських приміщеннях одного з магазинів було вилучено 2,8 тис. штук бустеру нікотину, 3,5 тис. штук ароматизаторів/харчових добавок і 12,2 тис. порцій гліцерину.

Наприкінці вересня Шевченківський райсуд Києва арештував майно мережі Uvape у рамках вищезгаданого кримінального провадження.

Формально за Uvape стоїть київське ТОВ «Фрейтіс». Як свідчать дані аналітичної системи YouControl, у липні 2024 року фірму зареєстрував мешканець столиці Даніїл Попков.

ТОВ «Фрейтіс» розмістило на сайті Uvape ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами

скріншот із сайту Uvape

Цей же Попков восени 2023 року створив ТОВ «Зентос». А вже наступного року компанія засвітилася у судовому реєстрі. Зокрема, детективи Бюро економічної безпеки запідозрили її у причетності до збуту електронних сигарет і рідин до них без відповідної ліцензії та без марок акцизного податку. Товар реалізовувався через ту ж саму мережу Uvape.

Після серії програшів «Зентос» в апеляційному суді (не зуміло повернути вилучені добавки до електронних сигарет), киянин Даніїл Попков продав її мешканцю Узбекистану Уміджону Тешабоєву. Зараз компанія називається «Сот Нетворкінг».

Крім того, як з’ясувало слідство, за адресами точок роздібної торгівлі ТОВ «Фрейтіс» без ліцензій працює низка інших фірм: «Ріксейтед», «Ліфтенд», «Трінталс» і «Кантрікс». Три із перелічених підприємств зареєстровано за однієї адресою у Києві, а дві з них – в один і той же день. Це може свідчити про їхню пов’язаність.

За даними опитувань, підлітки у середньому курять вейпи удев’ятеро частіше, ніж дорослі

У серпні журналіст Євген Плінський повідомив, що ниточки від Uvape можуть тягнутися до народного депутата від «Слуги народу» Анатолія Костюха та його колишнього помічника на громадських засадах Івана Чейпеша. Саме Чейпеш, за даними Плінського, через свою ТОВ «Тиса Енерджі Груп» є головним постачальником мережі Uvape. У аналітичній системі YouControl дійсно є запис, що фірма Чейпеша погоріла» на контрабанді електронних сигарет. За інформацією Плінського, ТОВ «Тиса Енерджі Груп» начебто везла товар для мережі Uvape. Чим закінчилася ця історія, наразі не відомо.

Фірма експомічника «слуги» Анатолія Костюха «погоріла» на контрабанді електронних сигарет

дані: YouControl

Та попри посилену увагу правоохоронців, мережа Uvape продовжує розростатися. Зі свіжого – кіоск на столичній станції Осокорки.

Ринок електронних сигарет. Хто пускає дим в очі? фото 1

фото з відкритих джерел

Днями відкрилася точка у приміщенні автовокзалу Рівного.

Ринок електронних сигарет. Хто пускає дим в очі? фото 2

фото: uvape_pro/Instagram

Вейп, якому дав життя експодатківець?

Інший приклад такого ж «тіньового» бізнесу зафіксований на Вінниччині. За даними територіального управління БЕБ, в області діє група осіб, учасники якої отримують прибуток від збуту незаконно виготовлених нікотиновмісних сумішей та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ідеться про мережу магазинів Vape Hub, які, також працюють в інших областях. Цей бренд також має власний сайт.

«З метою надання такій діяльності законного вигляду учасники схеми зареєструвались як фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність у мережі магазинів Vape Hub. У ході розслідування встановлено, що за адресами торгових точок, а також у зазначених ФОП відсутні ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та на торгівлю тютюновими виробами», – зазначено у матеріалах досудового розслідування.

У середині вересня вінницькі «бебівці» прийшли з обшуками у магазини Vape Hub – всього 39 точок

фото з відкритих джерел

У середині вересня цього року «бебівці» прийшли з обшуками за адресами у Вінницькій області, де працювали магазини Vape Hub – всього 39 точок. Наприклад, у місті Калинівка (вул. Незалежності, 49) слідство вилучило, а потім суд наклав арешт на 233 тис. грн готівки, електронні сигарети та рідини до них. А у місті Гайсин у магазині на вул. Центральна, 54К правоохоронці вилучили картонну коробку, яку під час обшуку приніс кур’єр «Нової пошти»: там лежали 38 девайсів та змінних картриджів до POD-систем (електронних сигарет).

В окремих точках співробітники БЕБ відшукали документи та звіти, де фігурувало ТОВ «Вейп Хаб». За даними аналітичної системи YouControl, у січні 2022 року фірму створив мешканець Київщини Ярослав Олегович Вознюк. Перед тим, восени 2021 року він подав заявку на реєстрацію торгової марки Vape Hub.

Ринок електронних сигарет. Хто пускає дим в очі? фото 3

дані: Державний реєстр торговельних марок та інших джерел

Людина із ініціалами Вознюк Я.О. станом на 2019 рік працювала головним державним ревізором-інспектором у Головному управління Державної податкової служби Києва.

У вересні 2023 року Вознюк вийшов із ТОВ «Вейп Хаб». Підприємство переоформили на себе вихідці з Тернопільщини Сергій Хлопан і Ольга Качур. У травні 2024-го у ТОВ «Вейп Хаб» знову змінився кінцевий бенефіціар – ним стала мешканка Житомирщини Ірина Алексійчук. Вона ж оформилася і директором компанії.

А вже у лютому 2025 року Ужгородський міськрайонний суд оштрафував пані Алексійчук на 3,4 тис. грн за роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без акцизного податку (як відомо, у 2025 році акциз на рідини для електронних сигарет складає 300 євро за 1 літр). Як з’ясувалося, в ужгородському магазині Vape Hub, що на площі Шандора Петефі, 44, продавався набір для електронних сигарет (складався з трьох компонентів, у тому числі нікотиновмісний нікобустер ємністю 1,5 мг) без марок акцизного збору. Окрім штрафу, Феміда розпорядилася конфіскувати на користь держави 25 ємностей «Нікотин», 17 пластикових ємностей «Ніко Бустер» і п’ять пластикових ємностей Nicotine Salt.

Нині ТОВ «Вейп Хаб» вже записано на маловідому киянку Марину Півовар. Така круговерть із власниками компанії може свідчити лише про одне: спроби заплутати правоохоронців.

«Тіньовий» дим

У серпні голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нарешті забив на сполох: весь ринок електронних сигарет перебуває в тіні!

«Для розуміння: у 2023 році було придбано майже 7 млн акцизних марок на ці товари, а в 2025 – 0 (!). Втрати бюджету – до 5 млрд грн щороку», – написав політик.

Зауважимо: з 11 липня 2023 року набрали чинності зміни до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну, які заборонили виробництво, імпорт і продаж рідин для електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками. Цю заборону прийняли, щоб вивести ароматизовану продукцію з обігу. Втім, замість скорочення споживання, ринок пірнув у «тінь», пояснюють експерти.

«Запровадження будь-яких заборон без належного контролю та правозастосування є малоефективним і сприяє розвитку «тіньового» ринку, зменшує надходження до бюджету, підвищує ризики для споживачів та не вирішує питання споживання заборонених продуктів неповнолітніми. Єдине, що держава має зробити, це серйозно взятися за вирішення проблеми. Тривалий час «тіньовий» ринок рідин не сприймався нею як щось серйозне та загрозливе. Принаймні, на фоні нелегального ринку тютюнових виробів, який щороку «коштує» бюджету понад 20 млрд грн (минулого року – 21,9 млрд, цього року коштуватиме 25,6 млрд, за попередніми розрахунками)», – наголосила керівниця Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.

На початку листопада журналісти перепитали у Гетманцева, чи вдалося переломити ситуацію на цьому ринку. «Нічого не змінилося. Хочу нагадати: цей вид діяльності ліцензується. Товар підакцизний. Будь-які способи ухилення від оподаткування – розділення виробів, дарування частин, є незаконними», – заявив очільник парламентського комітету.

В Україні, за результатами Глобального опитування молоді, 40% учнівської молоді (13-15 років) підтвердили факт куріння електронних сигарет

Негативну тенденцію підтверджує й дослідження ринку електронних сигарет, яке провела компанія Kantar Ukraine: в Україні тіньовий ринок електронних сигарет складає 93,6%. При цьому найвищий рівень нелегальності зафіксовано в сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами – 100%!

«Нелегальна продукція визначається за багатьма ознаками. Тож якщо один із показників не відповідає вимогам та чинному законодавству, така продукція вважається нелегальною. У випадку електронних сигарет ми бачимо рекордно високий рівень нелегальності – понад 90% ринку», – розповіла аналітикиня Kantar Ukraine Тетяна Свердлик.

Структура ринку електронних сигарет, за даними дослідження, має такий вигляд: одноразові електронні сигарети – 28%, електронні сигарети зі змінними одноразовими картриджами – 15%, вейпи з вбудованим заправним резервуаром – 18%, електронні сигарети зі змінними багаторазовими картриджами – 39%.

Незалежно від типу системи, що використовується, приблизно чверть аудиторії робить покупки товарів в категорії електронних сигарет онлайн: 75,4% покупців купують офлайн, 23,6% – в інтернеті.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на початок жовтня 2025 року понад 100 млн людей у світі курять вейпи, з них щонайменше 15 млн – діти 13-15 років.

В Україні, за результатами Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну, 40% учнівської молоді 13-15 років підтвердили куріння електронних сигарет. Серед опитаних дітей 15-16 років 50% хоча б один раз у житті мали досвід паління вейпів.

У 2019 році в США зафіксовано спалах захворювання легень, пов’язаного зі вживанням електронних сигарет, зокрема з використанням ацетату вітаміну Е. Було зареєстровано близько 3000 випадків, з яких майже 70 закінчилися летально. 15% пацієнтів були молодшими за 18 років. Симптоми включали задишку, кашель, біль у грудях, лихоманку, діарею, блювоту, тахікардію.

Журналісти поцікавилися в Асоціації Укртютюн»: яку частку ринку тютюнових виробів «перебивають» або перетягнули під себе виробники та продавці електронних сигарет і рідин до них. «Точних даних, на жаль, у нас немає, – зауважила Наталія Фесюн. – Однак можемо припустити: щонайменше 3-5% споживачів сигарет щороку переходять на вживання рідин (повністю або більшою мірою). Складно спрогнозувати, чи триватиме так і надалі. З підвищенням акцизів на тютюнові вироби цей тренд має тенденцію до зростання. Адже вартість нелегальної рідини сигарет на місяць може бути співставною з вартістю всього лише двох-трьох пачок легальних сигарет».

Автор: Віталій Тараненко