Офіцера ЗСУ судили за недбале оформлення журналів

За матеріалами справи, старший лейтенант Ігор П. 10 липня 2024 року розпочав виконання обов’язків помічника начальника штабу – начальника зв’язку одного з піхотних батальйонів 156-ої окремої механізованої бригади (до жовтня попереднього року – піхотної бригади).

У січні 2025 року в батальйоні проведена перевірка, яка виявила, що службова документація підрозділу була в незадовільному стані.

Зокрема, були виявлені такі недоліки:

• в журналах обліку особового складу рот батальйону частково відсутні поіменні списки особового складу;
• відсутні відомості про початок і закінчення журналів;
• журнали обліку особового складу не прошиті та не пронумеровані;
• у списках особового складу виявлено чимало виправлень і помилок;
• журнали бойової підготовки батальйону належним чином не заповнені.

Зазначається, що «наслідком недбалого ставлення офіцера до своїх обов’язків стало те, що батальйон зіткнувся з такою проблемою, як "самовільне залишення військової частини" військовослужбовцями: солдати почали залишати батальйон».

На думку командування, бездіяльність Ігоря П. є нічим іншим, як недбалим ставленням до військової служби. Відтак щодо офіцера 6 січня 2025 року був складений протокол за ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду) Кодексу про адміністративні правопорушення.

У свій захист Ігор П. розповів, що виконання обов’язків помічника начальника штабу – начальника зв’язку батальйону він розпочав у липні торік.

Офіцер ще тоді виявив, що в питаннях обліку особового складу батальйону накопичилися проблеми: списки військовослужбовців містили неточності, а самостійно усунути всі виявлені порушення він не зміг, оскільки не мав можливості, хоч і намагався виправити ситуацію.

Розглянувши позиції сторін, суд урахував, що Ігор П. раніше не притягувався до відповідальності, а також усвідомлює свою провину.

В результаті 15 січня Костопільський райсуд Рівненської області хоча й визнав старшого лейтенанта винним у недбалому ставленні до військової служби, все ж обмежився усним зауваженням, після чого закрив провадження у справі.